Лексикологія. Теорія.

Лексикологія

Лексикологія (від гр. lexis  – слово та logos – учення) – розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови (лексику) й слово (лексему) як його основну одиницю.

Лексичний склад сучасної української мови вивчають із погляду значення, походження, сфер уживання, стилістичної маркованості.

Лексема –  це звуко-буквений комплекс із закріпленим за ним суспільною свідомістю значенням (значеннями). Лексема –  це слово, яке подане в словнику, тобто поза конкретним контекстом уживання.

Слово –  це реалізація лексеми в певному контексті з необхідним мовцю в конкретній ситуації спілкування значенням.

Кожне слово має лексичне й граматичне значення.

Лексичне значення – те, що слово означає. Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька лексичних значень. Лексичне значення слів пояснено в тлумачних словниках.

Лексичне значення	Граматичне значення
1)    притаманне лише певному слову, індивідуальне значення, закріплене за відповідним звуко-буквеним комплексом; 2)    виражається основою слова; 3)    наповнює висловлення конкретним змістом; 4)    вивчається в лексикології.	1)    притаманне групі слів, відповідно до їх загальної функції чи формальних особливостей; 2)    виражається закінченням; іноді афіксами; 3)    забезпечує організацію висловлення в цілісність; 4)    вивчається в морфології.
Наприклад, лексичним значенням слова «дерево» є «багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону».	Наприклад, граматичним значенням слова «дерево» є такі загальні для слів на зразок «село», «місто», «тіло» значення: іменник, називний відмінок, середній рід, однина.

            Слова поділяються на повнозначні (самостійні: іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово, прислівник) та неповнозначні (службові: сполучник, частка, прийменник). Вигук є особливою частиною мови.

І. Лексика (групи слів) за значенням:

1. Однозначні – багатозначні

Однозначні (моносемічні)	Слова, що мають у мові одне значення.  Серед них найбільше наукових термінів, власних назв, назв окремих рослин, чисел тощо: три, Дніпро, косинус.
Багатозначні (полісемічні):	Слова, що мають у мові більше, ніж одне, значення. В укр. мові більшість слів багатозначні: голова, урок, земля, іти, свіжий.
Пряме значення	Це основне значення. Значення, із яким слово звичайно вживається в мові й сприймається як нейтральне, вільне, незалежне від зв’язку з іншими словами, тобто значення, яке асоціюється зі словом і в контексті, і поза контекстом. Це значення вважається первинним і фіксується в словниках. Слово «книга» в прямому знач. позначає предмет, який складається з аркушів і містить надруковану інформацію, призначену для сприйняття людиною.
Переносне значення	Це вторинне значення. Воно з’являється в слові в результаті його образного, фігурального вживання в певному контексті у зв’язку з іншими словами, що нетипові для поєднання з ним. Це значення вважається вторинним, яке виростає на основі первинного й звичайно не фіксується в словниках. Наприклад, слово «книга» в поєднанні зі словом «життя» означає вже не конкретний предмет, а образну назву життя людини зі сторінками-днями.
Порівняй: Дитина радіє – світ радіє; пташине гніздо – сімейне гніздо; моя голова – голова комітету; пекти хліб – пекти раків (фразеологізм); крила чайки –  крила пісні; солодкий чай –  солодкий сон; дрімає бабуся – дрімає ліс. * Різновидами переносних значень є: метафора (золото ланів), персоніфікація (ліс дрімає), метонімія (вивчити Франка), синекдоха (усміхнулися карі оченята)

2. Омоніми.

Омоніми – слова, які мають різні лексичні значення, але однакове (чи подібне) звучання або написання. Поділяються на групи:
Лексичні омоніми	Однакові за формою в усьому (однаково наголошуються, змінюються, мають однакове грам. значення (належать до однієї частини мови))	гостра коса – дівоча коса пара водяна – пара волів топити в печі – топити молоко лев (тварина) – лев (болгар. монета)
Омофони	Звучать однаково, а пишуться по-різному	Роман (ім’я) – роман (твір) Орел (місто) – орел (птах) мене (займ.) – мине (дієсл.) кленок (клен) – клинок (клин) мріяти – мрія ти, сонце – сон це
Омографи	Пишуться однаково, звучать по-різному	му´ка – мука´, за´мок – замо´к, при´клад – прикла´д, пла´чу – плачу, мала – мала
Омоформи	Збігаються за звучанням і написанням лише в окр. грам. формах (найчастіше належать до різних частин мови)	три (дієсл.) – три (числ.) шию (дієсл.) – шию (ім. у Зн. в.) ніс (дієсл. мин. ч.) – ніс (ім.)
Омофони та омоформи використовуються для створення каламбурів: 1. З бузини упав незграба і радіє, що не з граба. 2. Мама каже: «Глянуть любо на твою роботу, Любо!» 3. Борис не любить рис, бо рис не барбарис.
* Як відрізнити багатозначні слова від омонімів: Слова-омоніми нічого спільного в значенні не мають, а багатозначні слова пов’язані між собою значенням, одне з яких головне, а інші – вторинні. Журавель – багатозначне слово: 1. Великий перелітний птах із довгими ногами… 2. Довга жердина, приладнана до колодязя як важіль для витягування води. 3. Народний сюжет. танець, у якому танцюристи зображують журавлів. Мул – тварина і мул у річці – омоніми, нічого спільного між собою не мають.

3. Синоніми. Це слова близькі або тотожні за значенням, але  різні за написанням і вимовою. Поділяються на такі групи:

За повнотою збігу значень
Повні азбука – абетка – алфавіт, екзамен – іспит, буква – літера	Неповні говорити – патякати – балакати іти – шкандибати – плентатися
За будовою
Однокореневі гарний – прегарний, красивий – красний	Різнокореневі гарний – красивий – вродливий
За характером додаткових відтінків
Семантичні (відрізняються відтінками в значеннях): давній – старий, колишній, древній, стародавній, старовинний, старожитній	Стилістичні (однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками): хихикати – скалити зуби, сміятися – реготати

    Група слів-синонімів утворює синонімічний ряд, у якому одне слово є стрижневим (або домінантою). Наприклад: обов’язково – неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевно, безсумнівно.

* У синонімічні (а також й антонімічні) відношення можуть вступати одиниці інших рівнів. Наприклад, синонімія може виявлятися:

·     на фразеол. рівні: яблуку ніде впасти – ніде курці стати – як оселедці в діжці;

·     на словотвірному рівні: жвавіший – більш жвавий; сміливий – сміливець; антикризовий – протикризовий; річечка – річенька;

·     на морфологічному рівні: Селяни зібралися на з’їзд. / Селянство зібралося на з’їзд; Не палити! / Не паліть! / Не палили б;

·     на синтаксичному рівні: Виконавши завдання, хлопець дивився телевізор. – Після того, як хлопець виконав завдання, він дивився телевізор. – Після виконання завдання хлопець дивився телевізор.

    Крім цього, у синонімічні відношення можуть вступати мовні одиниці різних рівнів: пекти раків – соромитися – червоніти від сорому.

* До лекс. синонімів відноситься перифраза (стил. прийом, який полягає в заміні власного імені, назви предмета чи явища  описом його найхарактерніших ознак): цар звірів – лев, чорне золото – вугілля чи нафта, легені планети – ліси, червона планета – Марс, корабель пустелі – верблюд, біле золото – бавовна або цукор, великий мариніст – Айвазовський, дочка Прометея – Леся Українка, Тарасова земля – Черкащина, мати міст (городів ) руських – Київ.

4. Антоніми. Це слова з прямо протилежним значенням.

В антонімічні відношення можуть вступати слова різних частин мови: іменники: багач – бідняк, столик – столище; прикметники: багатий – бідний, сміливий –боягузливий, займенники: усі – ніхто, цей – той; прислівники: багато – мало, низько – високо; дієслова, а також його форми – дієприкметники, дієприслівники, безособові форми на -но, -то: кращати – гіршати, багатіти – бідніти, одружуватися – розлучатися; говірливий – мовчазний, одружившись –розлучившись, збито – розбито; прийменники: у (що-небудь) – із (чого-небудь), до (чого-небудь) – від (чого-небудь) тощо.

Способи утворення антонімів:

1.    Різними словами: батько – матір, ніч – день, перемога – поразка.

2.    Одним словом або основною слова, до якої додаються:

•    спеціальні антонімічні префікси: в’їхати – виїхати, зацвісти – відцвісти;

•    спеціальні антонімічні суфікси: морозець – морозище, вітерець – вітрюган;

•    специфічні префікси та суфікси іншомовного походження: революція – контрреволюція, реальний – ірреальний, людинофіл – людинофоб;

•    заперечна частка не в ролі префікса: воля – неволя, розбірливий – нерозбірливий;

•    префікс без-: бородатий – безбородий, плідний – безплідний.

3.    Одним словом або основою слова, до яких додаються спеціальні закінчення або суфікси на позначення родової (статевої) різниці: кум – кума, доярка – дояр, спортсмен – спортсменка, актор – акторка.

4.    Одним словом, від якого утворюються: високорослий – низькорослий.

*За допомогою префіксів не- та без- не завжди утворюються антонімічні пари, пор.: молодий – немолодий – старий, корисний – безкорисний – шкідливий. У такому разі антонімічними слід вважати лише слова з максимально протилежним значенням.

5. Пароніми. Це слова, які близькі за звуковим складом і належать до однієї частини мови, але різні за значенням, вимовою та написанням.

Бувають спільнокореневі (гуманний, гуманістичний, гуманітарний) та різнокореневі (досвід – дослід, проникливий – пронизливий).

адресат (кому адресують лист)			адресант (хто посилає лист)
буран (сніжна буря)			бурун (навальна піниста хвиля)
будівельник, будівник (хто будує, працює на будівництві)			будівничий (архітектор; перен. творець)
бучний (розкішний) бенкет			гучний (далеко чути ) голос
відносини (взаємини між кимось) шлюбно-сімейні			відношення (стосунок до когось, чогось) двох чисел
лікарняний (стосується лікарні) двір	лі'карський (стосується лікаря та лікування) кабінет		ліка'рський (стосується ліків) препарат		лікувальний (пов’язаний із лі-куванням) ефект
Сусідів (належний сусідові) син, кінь		Сусідній (розміщений по-сусідству) район		Сусідський (утворюється сусідами) двір

ІІ. Лексика (групи слів) за походженням:

праіндоєвропейську спільнослов’янську, спільносхідно-словя’нську	власне українську	запозичену (слова іншомовного походження, 10%)  з таких мов:
	мрія, вареники, віхола, хурделиця, либонь, свита, чобітки, бублик, бузувір,  галявина, луна, кебета, ластовиння, макітра, макогін, вибагливий, кмітливий, линути, заздалегідь, мабуть
Назви родинних стосунків: брат, сестра, дядько		грецької: Олексій, Ірина, історія, корабель, лиман, левада, кипарис, вапно
Назви частин тіла й органів людини: зуб, язик		латинської: Віктор, лінія, циркуль, генерал, канцелярія, клас
	Має особливі суфікси: -ин: година, заручини -анин: біганина -щин, -ччин: вощина, козаччина, Київщина -ник: візник, пасічник -ниц(я): заступниця -ець: швець, кравець -к: учителька, жаский -ень: красень, велетень -ань: здоровань, горбань -ищ: горище, вогнище -івник, -івниц(я), -альник, -альниц(я), -ильник, ильниц(я): бунтівник, чарівниця, очільник, годувальниця -анн, -енн, -інн: змагання, бачення, цвітіння, бажання -от(а): голота, німота -уват, -юват: білуватий, синюватий Власне укр. префікси су-, між-, межи-, перед-, по-, прі-: суглоб, суміш, міжгір’я, межиріччя, потреба, прірва, передпліччя Частки аби- де-, бозна-, казна-, будь-, небудь-, що-: абихто, деякий, будь-чий, бозна-коли
		тюркських: абрикос, аркан, кавун, вежа, козак, кизил, товар, качан, халва, базар
Назви рослин, птахів, дерев, тварин: дуб, курка, гуска, явір
		німецької: цегла, крейда, бутерброд, фарба, штрих, ґрунт, штраф
		французької: гараж, пляж, майонез, журі, сюжет, журнал, кашне
Побутові найменування: цукор, дріжджі, двері		англійської: нокаут джентльмен, джем, футбол, аут, спонсор, менеджер, пікнік
Назви дій, процесів, станів: їхати, йти, молодіти		голландської: гавань, крейсер, яхта, краб, люк
Назви якостей, ознак: червоний, здоровий сивий		італійської: галера, кортик, дует, піаніно, корсар
		іспанської: пікадор, тореадор, мантилья, сомбреро
		польської: скарга, дзиґарик, ґудзик, келих, герб, повидло, тлумачний, таблиця
ІІІ. Лексика (група слів) за вживанням: Загальновживана (стилістично нейтральна, яка використовується всіма носіями мови): читати, білий, книга, я, чотири, завтра Спеціальна (обмежена у функціонуванні) Спеціальна: Науково-термінологічна (поняття галузей науки, техніки, мис-ва) Професійна (уживана особами пев. професій) Діалектна (уживана мешканцями певної місцевості) Соціальних груп (жаргон, сленг, арго, просторіччя) метод, абревіатура штрек, ремікс слоїк, варги лажа, ульот, прикид, калідор Термінологічна біологічна плазма, клітина військова штаб, ескадрилья лінгвістична фонетика, відмінок літературознавча хорей, фабула математична множення, тангенс медична офтальмологія, ампутація музична октава, терція морська лінкор, шкіпер політико-економічна прибуток, продуктивні сили політична нація, демократія технічна блюмінг, шків фізична атом, амперметр філософська суб’єкт, ідеалізм фінансова авізо, вексель хімічна алкіни, гідроліз шахова шах, ендшпіль

 Активна і пасивна

Активна (постійно використовується всіма носіями мови): вода, їсти, гарний.

Пасивна (слова, які стали неактуальними в певний період розвитку суспільства, або слова, які ще не набули ознак активно вживаних)
Неологізми (нові слова: гаджет; у худ. л-рі авторські неологізми, які творить сам письменник: яблунево-цвітно, злотоцінно, дитинно)	Застарілі слова (вийшли з ужитку)
	Архаїзми (їх замінили новими словами): перст – палець, град – місто, вої – воїни, страж – сторож	Історизми (вийшли з ужитку, бо зникли поняття, які вони позначали): жупан, князь, панщина, урядник

Список найуживаніших діалектизмів

а´рідник	злий дух, чорт
банува´ти	сумувати, журитися
бараболя, бульба, крумплі, мандибурка, ріпа, картоха	картопля
бистрець	потік
бузько, бусол, боця´н, боцю´н, чорногуз, гайстер	лелека
ватра	вогнище, багаття
вар’я´т	божевільний
вуйко вуйна	дядько (брат матері,) тітка (сестра матері)
ґаблі	вила-тризубці
гаджуга	молода смерека
ґ´азда´ ґаздиня	господар господиня
ґалаґан	головатий півень; монета; вид печива
га´чі	полотняні штани
ґерда´н	вовняна  стьожка або ажурний комірець із бісеру, якими жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки  капелюхи
ґерлиґа, ґирлиґа	палиця, ціпок  із загнутим кінцем
гостинець	великий битий шлях (шосе)
гоц	водоспад
ґра´жда	гуцульська хата
ґрунь	вершина гори
дзідзьо	дід
капчурі´(и)	панчохи з сукна з вишивкою
кептар	у гуцулів верхній хутряний одяг без рукавів
кичера	гора, уся вкрита лісом, крім вершини
кобі´та	жінка, дівчина
ко´гу´т	півень
коли´ба	житло чабанів і лісорубів
креса´ня, крисаня	капелюх
кукуля	зозуля
ле´гінь	юнак, парубок
маржи´на	худоба
ме´ва	чайка
мешти	черевики
мольфа´р	чарівник; злий дух, чорт
пантрувати	слідкувати, доглядати
*пироги	вареники
плай	стежка в горах
путня	діжка, відро
сарака	бідолаха
студня	криниця
файний	гарний, добрий
філіжанка	чашка
фіра	віз
флояра	сопілка
цари´на´	місце випасу худоби; засіяне поле
чічка	квітка

Список історизмів

аршин	десяцький	неп
бояри	досвітки	обком
бунчук	дружина	оброк
верста	дружинник	окаянний
війт	жандарм	осавула
віче	жупан	панщина
волосний	злотий	писар
жупан	колгосп	пістоль
гаківниця (рушниця)	князь	сагайдак
герольд	ляхи	саламаха (соломаха) (рідка страва)
гетьман	мушкет	смерд

Список найуживаніших архаїзмів

аероплан – літак	згуба – загибель	пісельник –  співак
вельми –  дуже	живіт –  життя	понеже – оскільки
вия – шия	зегзиця –  зозуля	пря – спір
вої – воїни	зело –  зелень; дуже	рало – плуг
воліти –  бажати, хотіти	злато –  золото	рамена –  плечі
вражий – ворожий	зріти – бачити	ратай – плугатар, орач
врата – ворота	ланіти – щоки	рать – військо
всує – марно	лицедій – артист	ректи – говорити
глагол – мова, слово	ма´рець – березень	самокат – велосипед
глаголити – говорити	мир –  громада, світське життя	седми´ця – тиждень
глас – голос	осанна –  хвала	спуде´й – учень
град –  місто	отрок –  хлопець-підліток	страж – сторож
грядущий –  майбутній	офіра – жертва	тать – злодій, грабіжник
десниця – права рука (рука)	паче – краще	уста – губи
дзиґар – годинник	перст – палець	чадо – дитина
єси – є	піїт – поет	червлений  –  багряний

ІV. Лексика (група слів) за емоційним забарвленням:

Нейтральна лексика	Емоційно забарвлена лексика
Слова, якими користуються всі носії мови в повсякденному житті	Слова, які у своєму значенні мають позитивну або негативну емоційність і слугують для вираження почуттів (радість, горе, любов, ніжність…)
Вітер, вода, небо, холодний, ходити, знати, сьогодні, добре	Ласкавий, ненависний, вітерець, хмарище, солоденький, водиця, злодюга, гарненько

СЛОВНИК  НАЙУЖИВАНІШИХ  ПАРОНІМІВ

Абонемент. 1. Право на користування книжками з бібліотеки, телефоном, басейном та іншими послугами; документ, що посвідчує таке право. 2. Відділ у бібліотеці, що видає читачам л-ру для користування за межами бібліотеки.

Абонент. Той, хто користується абонементом.

Абрис. Контур предмета, нанесений за допомогою ліній.

Обрис. Загальний вигляд предмету.

Автоматизований. Устаткований чи виконуваний автомат. пристроями.

Автоматичний. Самочинний, виконуваний механічно. 2. перен. Машинальний, мимовільний.

Автоматний. Який стосується автомата як виду зброї.

Аграрний. Який стосується землеволодіння, землекористування; земельний.

Агрономічний. Стосується агрономії.

Адрес. Письмове привітання, звернене до особи, установи.

Адреса. Позначення місця прожив. чи перебування особи.

Адресант. Хто надсилає лист.

Адресат. Кому посилають лист, телеграму.

Алюзія. Натяк на загальновідомий факт.

Ілюзія. Хибне сприймання людиною дійсності.

Анотація. Коротка х-ка змісту книги, статті…

Нотація. 1. Система умовних письмових позначень (у музиці, шахах тощо). 2. Догана.

Ароматизований. Містить ароматичні речовини (чай, ліки, мило.)

Ароматичний. Надає аромату, пахощів (есенція, квіти, овочі).

Ароматний. Запашний, який має приємний аромат (кава, яблуко, повітря).

Афект. Сильне нервове збудження людини.

Ефект. Результати дій.

Багатир. Багата людина.

Богатир. Герой із надзвичайною силою й відвагою.

База. 1. Основа, ґрунт, опора чого-небудь. 2. Склад зберігання чогось.

Базис. Сукупність виробничих відносин (економічний, правовий).

Болісний. Пов’язаний із переживанням (спомин).

Болючий. Пов’язаний із фізич. відчуттям болю (процедура).

Болоти'стий. Багнистий, заболочений (луг).

Боло'тний. Що з болота (газ)

Боло'тяний. Що живе, росте на болоті (птах)

Боцман. Керівник палубної команди на судні.

Лоцман. Провідник суден у районі річки, моря тощо.

Буланий. Кінь світло-рудої масті.

Булатний. Зроблений з булату – міцної сталі.

Бювет. Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних вод.

Кювет. Водостічна канава вздовж дороги чи залізничного полотна.

Величальний. Призначений для возвеличення (тост).

Величний. 1. Який викликає подив своєю надзвичайністю (храм). 2. Сповнений гідності (вид, погляд).

Веліти. Вимагати, наказувати.

Воліти. Хотіти, бажати.

Виборний. Який обирається голосуванням (орган).

Виборчий. Стосується виборів (штаб, округ).

Вигляд. Сукупність зовнішніх ознак (зовнішній).

Вид. 1. Окрема галузь чогось (праці, грибів). 2. Грам. категорія (доконаний вид дієслів). 3. Обличчя.

Виголошувати. Прилюдно виступати (промову).

Оголошувати. Робити відомим; офіційно визнавати (наказ).

Проголошувати. Декларувати, обнародувати (братерство, рівність).

Виділяти. Відокремлювати (кошти).

Приділяти. Присвячувати (увагу).

Визначальний. Основний, істотний (фактор).

Визначний. Видатний (діяч).

Визначати. Розпізнавати за ознаками (відстань). Планувати (стратегію).

Відзначати. Відмічати, записувати (подібність).

Зазначати. Те саме, що відзначати ( у тексті).

Викривати. Виявляти негативне (злочинця).

Розкривати. 1. Розмикати щось стулене (парашут). 2. Допомагати зрозуміти щось (талант).

Виконавський. Стосується виконання (дисципліна).

Виконавчий. Здійснює виконання постанов (комітет).

Вимисел. Вигадане, створене уявою (письменника).

Домисел. Здогад, заснований на припущеннях (у творі).

Винахідливий. Здатний вигадати, знайти вихід зі скрутного становища (студент).

Винахідницький. Стосується винахідника та його діяльності (талант).

Виноградарський. Стосується виноградарства  (район).

Виноградний. Виготовлений із винограду (сік).

Виноградниковий. Стосується виноградника (комбайн).

Виплата. Видання плати (зарплати).

Оплата. Внесення плати (проїзду).

Плата. Винагорода; віддяка (за науку).

Вирішення. Знаходження відповіді (проблеми).

Рішення. 1. Розпорядження якої-небудь організації (суду). 2. Продуманий намір щось зробити (сміливе).

Висвітлювати. 1. Докладно пояснювати (тему). 2. Ро-бити видним щось (ліхтариком висвітлив постать).

Освітлювати. 1. Те саме, що висвітлювати (вулицю). 2. перен. робити приємним (долю).

Відносини. Стосунки між ким-небудь (товариські).

Відношення. Зв’язок між поняттями (математичні).

Відпуск. Видача, продаж чого-небудь.

Відпустка. Звільнення на певний час від роботи.

Віршо'ваний. Написаний віршами (текст).

Віршови'й. Стосується вірша, його форми (розмір).

Військовий. Стосується війська, армії (командир).

Воєнний. Стосується війни (конфлікт).

Воїнський. Стосується воїна (присяга).

Вітровий. Викликаний вітром (сила).

Ві'тряний. 1. Наповнений вітром (ранок). 2. перен. легковажний (юнак).

Вітряни'й. Що діє за допомогою вітру (млин).

Вникати. Намагатися зрозуміти.

Уникати. Намагатися обминути проблеми, перешкоди, людей.

Гарантійний. Стосується гарантії (талон).

Гарантований. Захищений чимось (право).

Гармонійний. Милозвучний (розвиток особи).

Гармонічний. Заснований на принципах гармонії (слух).

Гірський. Пов’язаний із горами; водиться в горах (клімат).

Гористий. Покритий горами (ландшафт).

Гірницький. Стосується гірника.

Гірничий. Пов’язаний із корисними копалинами.

Голосистий. Має сильний голос (птах).

Голосний. Сильно звучить (сміх).

Голосовий. Стосується голосу як фізіол. явища (орган).

Гривна. Металева прикраса, яку носили на шиї (срібна).

Гривня. Грошова одиниця України (тисяча гривень).

Група. Сукупність осіб, предметів.

Трупа. Колектив артистів театру.

Громадський. Стосується громади (активіст).

Громадянський. Стосується громадянина (обов’язок).

Гуманізм. Течія епохи Відродження (англійський).

Гуманність. Людяність (лікаря).

Декваліфікація. Втрата особою кваліфікації, досвіду.

Дискваліфікація. Позбавлення особи змоги брати участь у змаганнях; оголошення когось не гідним або не здатним обіймати якусь посаду.

Демонстративний. Здійснюється з метою протесту (акт).

Демонстраційний. Призначений для демонстрування, публічного показу (матеріал).

Дипломант. Особа, відзначена дипломом (конкурсу).

Дипломат. Службова особа, що веде переговори з іншими державами (тонкий).

Дипломник. Людина, яка виконую дипломну роботу (сумлінний).

Діловий. Пов’язаний із роботою (візит).

Діловитий. Заклопотаний (працівник).

Дільниця. Об’єкт на підприємстві, буд-ві… (виборча).

Ділянка. Частина земельної площі (присадибна).

Досвідчений. Має досвід (інженер).

Освічений. Має освіту (селянин).

Дослідний. Пов’язаний із наук. дослідженням (інститут).

Дослідницький. Належить досліднику (підхід).

Дружний. Злагоджений (виступ).

Дружній. Доброзичливий (діалог).

Духовий. Діє за допомогою вдування повітря (інструмент).

Духовний.  Нематеріальний (світ); церковний (семінарія)

Душевний. Зв’язаний з внутр. психічним світом людини (порив).

Ерудиція. Ученість, начитаність (літературна).

Ерудованість. Ознака ерудованої людини (учителя).

Ефективний. Дійовий, корисний (препарат).

Ефектний. Справляє сильне враження (одяг).

Завда'ння. Те, що заплановано для виконання (важливе).

Задача. Питання, переважно математичне, яке розв’язується…

Запита'ння. Словесне звертання, що потребує відповіді (дивне).

Питання.  1. Те саме, що й запитання. 2. Проблема, що потребує вивчення (актуальне, злободенне).

Засуджувати. Визначати міру покарання (злодія).

Осуджувати. Неславити (свавілля, ледаря).

Збірка. Книжка, яка містить твори одного  або кількох пис-ів (оповідань).

Збірник. Книжка, що містить зведені закони, розпорядження… (диктантів).

Зібра'ння. Сукупність текстів, зібраних і виданих разом (тритомне).

Звичай. Традиційно усталений порядок відзначення урочистих подій (старовинний).

Звичка. Певний спосіб життя, манера поведінки (хазяйська).

Навичка. Уміння, набуте досвідом (професійна).

Здравиця. Тост або коротка промова з побажання здоров’я (поетична).

Здравниця. Санаторій (чорноморська).

Земельний. Стосується землі як ґрунту (ділянка).

Земляний. Зроблений із землі або споруджений на землі (вал).

Злигодні. Тяжке життя (нестерпні).

Злидні. Бідність (постійні).

Знаменитий. Який має славу, популярність (актор).

Знаменний. Дуже важливий (рік, подія).

Іменний. Помічений ім’ям власника (годинник).

Іменниковий. Стосується іменника (префікс).

Індіанець. Представник корінного населення Америки (південноамериканський).

Індієць. Представник корінного населення Індії та Пакистану (багатий).

Інформативний. Наповнений інформацією (виклад).

Інформаційний. Який містить, опрацьовує інформацію (бюро).

Їда. Споживання їжі (всухом’ятку).

Їжа. Харчі (калорійна).

Кампанія. Сукупність заходів для здійснення певних завдань (політична).

Компанія. 1. Група осіб, об’єднаних певними інтересами (галаслива). 2. Спілка (акціонерна).

Китайка. Тканина (дорога).

Китаянка. Мешканка Китаю (приваблива).

Книжковий. Стосується книжки (видавництво).

Книжний. Не властивий живій мові (стиль).

Коренастий. 1. Має велике, розгалужене коріння (дуб). 2. Кремезний (юнак).

Кореневий. Стосується кореня рослини (паросток); лінгвіст. (голосний).

Корінний. Споконвічний (житель).

Корисливий. Прагне до власної вигоди (чоловік).

Корисний. Приносить користь (довідник).

Кореспондент. 1. Той, хто веде листування (давній). 2. Співробітник газети, радіо (професійний).

Респондент. Той, хто відповідає на питання в ході опитування (говіркий).

Линути. Плавно рухатися (на крилах пісень).

Ринути. Бурхливо рухатися (на ворога).

Лицар. Благородний воїн, людина (запорозький).

Рицар. У Зах. Європі у період феодалізму особа, що належала до військового привілейованого стану (середньовіччя).

Любимий. Той, якого люблять (брат).

Улюблений. Якому надають перевагу (художник).

Людний. Багатолюдний (проспект).

Людяний. Доброзичливий, співчутливий (лікар).

Мимохідь. Проходячи мимо, по дорозі (поглянути).

Мимохіть. Без певного наміру, мимоволі, несвідомо (згадати).

Музикальний. 1. Обдарований здатністю тонко сприймати музику (слух). 2. Мелодійний (твір).

Музичний. Стосується музики як виду мистецтва (смак, школа).

Нагода. Слушний момент (привітати).

Пригода. Подія, випадок (дивовижна).

Напрям. Шлях діяльності, розвитку (літературний).

Напрямок. Лінія фізичного руху (до будинку).

Новаторський. Стосується всього нового, прогресивного (погляд).

Новітній. Найновіший (період).

Обробіток. Підготовка ґрунту для вирощування рослин (землі).

Обробка. Надання чому-небудь певного вигляду (термічна).

Ожеледиця. Тонкий шар льоду на поверхні землі (на дорогах).

Ожеледь. Кристали льоду-снігу, якими обростають гілки дерев, дроти (сильна).

Ознайомити. Дати відомості, інформацію (з творчістю письменника).

Познайомити. Представити, рекомендувати (з актором).

Організаторський. Властивий організатору (хист).

Організаційний. Пов’язаний із дією, спрямованою на організацію (момент).

Організований. Належно впорядкований (страйк).

Освідчення. Признання в коханні (юнака).

Освічення. Навчання, культура, знання (населення).

Освітлений. Який має освітлення (прожектором; щастям).

Освічений. Має освіту, культурний (робітник).

Оснований. Ґрунтується на чомусь (на праці, на успіхах).

Заснований. Кладе початок  (фонд).

Особистий. Належить певній особі; призначений для індивід. користування (нагляд, приклад).

Особовий. 1. Стосується окремої людини, індивіда. Уживається в кількох усталених словосполуках (о. назва, о. посвідчення, о. справа). 2. грамат. (особова форма дієслова).

Паливо. Горюча речовина (дрова, нафта, газ), яка служить джерелом тепла (органічне, дизельне, ракетне). * Паливна промисловість.

Пальне'. Паливо для двигунів внутрішнього  згоряння (бензин, солярка). * Пальна суміш.

Пам’ятка. Предмет матеріальної культури минулого (археологічна).

Пам’ятник. Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь когось, чогось (Кобзареві).

Первинний. Початковий (вид сировини).

Первісний. Який існував у найдавніші періоди історії (лад).

Писемний. Написаний, протилежний усному (стиль).

Письменний. Грамотний, уміє читати й писати (чоловік).

Письмовий. Виражений графічними знаками (переказ).

Писемність. Система графічних знаків (слов’янська).

Письменність. Грамотність (суцільна).

Письменство. Література; літератори (України). * Красне письменство – художня література.

Плутати. 1. Безладно переплітати (нитки, волосся). 2. Помилятися чи свідомо вводити в оману (сліди).

Путати. Стягувати путами (ременями, мотузками, ланцюгами) ноги тварини, щоб обмежити її рух) (коні).

Поверхневий.   Відбувається на поверхні (шар ґрунту).

Поверховий. 1. Має поверхи (будинок). 2. Не торкається суті справи, неглибокий (читач).

Повноваження. Право, надане певній особі на проведення певних дій (здійснювати свої повноваження).

Уповноваження. Надання певній особі права діяти від імені іншої особи (за уповноваженням керівництва).

Повставати. Підніматися на боротьбу (проти корупції).

Поставати. Виникати, ставати актуальним (питання).

Пока'жчик. 1. Напис або позначка, що вказує на напрямок руху, розташування (дорожний, руху). 2. Довідкова книжка або перелік (бібліографічний).

Пока'зник. Доказ, ознака чогось (економічний, підприємства).

Поріднений. Який зробився близьким, рідним (міста, душі).

Споріднений. Має спільне походження (мова, близько).

Посмішка. Особливий вираз обличчя, що відбиває глузування, іронію; насмішка (лукава, єхидна).

Усмішка. Порух м’язами обличчя, який виражає радість, задоволення (ласкава, щира).

* В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв’язки.

Приводити. Доводити до якогось нейтрального або позитивного стану (до бойової готовності, до перемоги).

Призводити. Доводити до якогось стану, вчинку, переважно негативного (до катастрофи, до втрат).

Публіцистичний. Який стосується публіцистики (стиль).

Публічний. Прилюдний (виступ, скандал).

Реалії. Те, що існує в реальному житті (життя).

Регалії. 1. Предмети монарх. влади (корона, скіпетр, трон). 2. Предмети відзнаки (генеральські, заслужені).

Реалістичний. Стосується реалізму (мистецтво, гра).

Реальний. Дійсний, справжній (світ, загроза).

Рекордист. Хто досягає найвищих результатів у чомусь, часто свійська тварина (корова-рекордистка).

Рекордсмен. Спортсмен, який установив рекорд (стрибків у воду).

Рибний. Пов’язаний із розведенням, ловлею, продажем, уживанням риби (філе, консерви, базар).

Риб’ячий.  Властивий, належний рибі (хвіст, луска).

Розбещений. Морально зіпсований  (панич).

Розпещений. Розніжений надмірною увагою (син).

Рятівник. Хто рятує або врятував  (сміливий).

Рятувальник. Хто професійно займається рятуванням (на воді).

Свідоцтво. Офіційний документ, що містить відомості про когось (про народження, медичне).

Свідчення. Доказ (правдиве, очевидців).

Свійський. Живе при людях, не дикий (птах).

Світський. Нецерковний (життя, книга).

Світило. Небесно тіло, яке випромінює світло (небесне).

Світоч, заст. 1. Велика свічка, факел. 2. Той, хто несе правду, свободу, освіту (людства).

Сердечний. Щирий, добрий (друг).

Сердешний. Бідолашний (син).

Серцевий. Стосується діяльності серця (напад).

Склада'ний. Можна скласти й розкласти (ножик, столик, метр).

Складний. Складається з частин, що втратили самостійність (сполучник).

Складений. Складається з кількох самостійних частин (дієслівний присудок).

Со'лений. Приготовлений солінням (огірок, капуста).

Солоний. 1. Надмірно посолений  (суп, оселедець). 2. Містить у собі сіль (сльози).

Соляний. 1. Містить у собі сіль (водойми) (розчин). 2. Пов’язаний із добуванням солі (копальні).

Сніговий. Покритий снігом, утворений із снігу (баба).

Сніжний. Багатий на сніг, подібний до снігу (зима, хмара).

Співак.  Хто вміє й любить співати (дзвінкоголосий).

Співець. 1. Народний виконавець, який акомпанує собі на народному інструменті (всенародний). 2. перен. поет, який оспівує, прославляє кого- що-небудь у літературі, музиці (краси, весни).

Співочий. Який стосується співу, готує співаків (гурток).

Співучий. Сповнений співу; схожий на спів, мелодійно-протяжний (чоловік, струмок).

Спостережливий. Здатний помічати (слідопит).

Спостережний. Призначений для спостереження (пункт).

Стан. 1. Сукупність обставин (поганий). 2. Настрій (хворобливий). 3. Режим, який установлює влада (воєнний). 4. Сукупність величин, що х-ть фізичні ознаки тіла (газоподібний). 5. Соц. група людей (купецький).

Становище. 1. Ситуація, яка склалася й зумовлена якимись обставинами (критичне). 2. Місце, роль у суспільному житті (службове).

Статус. Правове становище організацій, осіб (міста).

Статут. Збірник основних положень, що визначає діяльність якоїсь організації (гімназійний).

Степінь. Добуток, 2-х, 3-х і більше однакових співмножників (числа).

Ступінь. 1. Крок (великий). 2. Міра чогось (помірний). 3. Рівень розвитку чогось (вищий). 4. Посада, звання (орден Княгині Ольги першого ступеня).

Талан. Доля, фортуна (гіркий).

Талант. Видатні природні здібності (різнобічний).

Тема. Предмет розповіді, розмови (цікава).

Тематика. Сукупність тем (воєнна).

Терористичний. Стосується терору, тероризму (режим).

Терористський. Стосується терористів (організація).

Торговельний. Стосується торгівлі, її організації (інститут).

Торговий. Стосується торгу як способу продажу, закупівлі й розміщення товарів на визначеному місці (центр, шлях).

Тріумфальний. Виражає радість перемоги (марш).

Тріумфаторський. Стосується тріумфатора (поклик).

Трудовий. Пов’язаний із трудом (стаж, досвід).

Трудящий. Багато працює й живе зі своєї праці (маси).

Туристичний. Стосується туризму (клуб).

Туристський. Стосується туриста (табір, рюкзак).

Уява. Фантазія (багата, мимовільна).

Уявлення. Розуміння, знання чого-небудь; образ (чітке).

Факт. Дійсна, невигадана подія (історичний, очевидний).

Фактаж. Сукупність фактів.

Фактор. Умова, рушійна сила, причина якогось процесу.

Фамільний. Належний до сім’ї; родовий (герб, портрет).

Фамільярний. Безцеремонний, панібратський (слово).

Флот. Сукупність суден однакового призначення (військово-морський).

Флотилія. З’єднання промислових, спортивних або військових кораблів (китобійна).

Формувати. 1. Надавати певної форми (дерево). 2. Організовувати (полк). 3. Виробляти в когось певні риси х-ру (громадянина, суспільну думку).

Формулювати. Коротко й точно виражати певну думку (тему доповіді, завдання).

Хворобливий. Свідчить про хворобу; властивий хворому (блиск очей, вигляд).

Хворовитий. Часто хворіє, нездоровий (дитина).

Хижацький. 1. Стосується, належний хижакові (інстинкт, нутро). 2. перен. грабіжницький (закон).

Хижий. 1. Їсть інших тварин, кровожерливий (вовк, яструб). 2. перен. жорстокий (погляд).

Хресний. Стосується хреста як символа віри (образ).

Хрестовий. Перехресний (перемикач; хрестові походи).

Хрещений. Підданий обряду хрещення (люд, дівчинка).

Хронікальний. Пов’язаний із хронікою як жанром (кадр).

Хронічний. Затяжний, постійний (гастрит, безсоння).

Хронологічний. Стосується хронології (схема, рамки, дата).

Хутрови'й. Пов’язаний із розведенням, обробкою, торгівлею хутра (цех).

Хутряни'й. Пошитий із хутра (комір, шуба).

Цеге'льний. Призначений для виробництва цегли (завод).

Цегляни'й. Зроблений із цегли (димар, будинок).

Цегля'стий (рідко цегли'стий). Нагадує колір цегли – жовто-червоний (сорочка).

Цивілізований. Культурний, освічений, розвинений (народ, Захід).

Цивільний. 1. Стосується правового становища громадян (позов, право, законодавство). 2. Невійськовий (льотчик).

Цитатний. Складається з цитат (план твору).

Цитований. Який цитується (вірш, стаття).

Черепаховий. Приготовлений із черепахи (суп, гребінь).

Черепашачий. 1. Належний черепасі (панцир, голова). 2. перен. дуже повільний (крок, плин часу).

Чисельний. Кількісний (перевага, більшість).

Числовий. Пов’язаний із числом, за допомогою якого передається кількість (вираз, проміжок, множина).

Численний. Який складається з великої кількості, який здійснюють багато разів (армія, клас, фактори, листи).

Чудесний (чудовий). Чарівний, прекрасний (день, голос, робітник, плеяда вчених).

Чудни'й. Викликає подив, сміх; дивний, смішний (шляпа, історія, прізвище, слово).

Чу'йни'й (чулий). Сповнений співчуття (товариш, серце).

Чутки'й. Який легко сприймає щось за допомогою органів чуттів  (вухо, кінь; сон).

Чутливий. Сприйнятливий, здатний тонко відчувати навколишнє (лікар).

Швидкий. Скоро виконує що-небудь; стрімкий, спритний (течія, біг, мова, одужання, допомога).

Швидкісний. Виконується з великою швидкістю (літак, поїзд, стрільба, пуск, метод).

Ширина. Протяжність чогось у поперечнику (моря, хати).

Широта. 1. Властивість широкого, значного обсягом (поглядів, інтересів). 2. Відстань від екватора по меридіану (географічна, помірна).

Шляхетний. 1. Стосується шляхти – дрібного дворянства (як правило, польського) (убрання, душа). 2. перен. благородний, високоморальний ( вчинок).

Шляхетський. Стосується шляхтича, властивий йому (будинок, гідність).

Шторм. Сильна буря на морі чи озері (дев’ятибальний).

Штурм. Рішуча атака укріпленої позиції ворога (замка).

Ярий. Засіяний весною (овес, ячмінь).

Яровий. Який буває навесні (дощ).

Ящір. Ссавець із подовженим тілом... (здоровенний).

Ящур. Гостра інфекційна хвороба тварин (ліквідація ящура).